Іван Петрович Котляревський народився 1769 року в Полтаві. Навчався у духовній семінарії, працював домашнім учителем і служив у війську. Добре знав повсякденне життя, звичаї та живу мову людей, які згодом стали основою його художнього світу.
Наприкінці XVIII століття письменник розпочав роботу над «Енеїдою» — бурлескно-травестійною поемою за мотивами Вергілія. Перші три частини надрукували 1798 року без його участі. Поема стала визначною подією у становленні нової української літератури, адже яскраво показала можливості народнорозмовної української мови.
У «Енеїді» античні герої нагадують сучасників автора: їхній побут, страви, одяг і вчинки відтворюють колорит українського життя. За комічними ситуаціями читач бачить сатиру на суспільні звичаї та моральні вади.
Котляревський активно працював у культурному житті Полтави. Для театру написав п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». У «Наталці Полтавці» центральними стали особиста гідність, вірність почуттям і право людини на власний вибір.
Помер 1838 року в Полтаві. Його твори об’єднали традицію народної культури з новою українською літературною формою та вплинули на подальший розвиток драматургії й поезії.