Леонід Іванович Глібов народився 1827 року на Полтавщині. Навчався у Полтавській гімназії та Ніжинському ліцеї. Був педагогом, писав вірші й байки, працював у журналістиці.
У 1860-х роках редагував газету «Чернігівський листок». Для літератури він особливо важливий як майстер української байки: через образи тварин, птахів і комах показував корисливість, заздрість, нечесність та інші людські вади.
Байка «Щука» висміює корумпований суд, «Жаба й Віл» — марнославство та сліпе наслідування, а «Муха й Бджола» — ледарство й паразитування на чужій праці. Мораль цих творів передається не лише прямими повчаннями, а й контрастом персонажів.
Глібов також писав загадки, акровірші й дитячу поезію. Останні роки жив у Чернігові, де й помер 1893 року. Його байки залишаються матеріалом для розуміння сатири, алегорії та людських характерів.