Читати повний текст
Мені однаково, чи буду
Тарас Шевченко
«Кобзарь» Тараса Шевченка, 1876, том 2, «Мені однаково, чи буду»Про текст
Відтворено історичну редакцію видання 1876 року, включно з тогочасним написанням окремих слів. Це не модернізований текст; джерело наведено для бібліографії, читання доступне на КласТеці.
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні,
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині, —
Однаковісінько мені!
В неволі виріс між чужими,
І, неоплаканний своїми,
В неволі плачучи умру
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій несвоїй землі.
І не помьяне батько з сином,
Не скаже синові: „молись…
Молися, сину! За Вкраїну
Ёго замучили колись…“
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злиї люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її окраденую збудять...
Ох, не однаково мені!