Заповіт
Тарас Шевченко
Антологія «Струни», том 1, 1922Редакція тексту
Текст звірено з транскрипцією видання 1922 року у Вікіджерелах. Збережено правопис і пунктуацію цієї редакції.
Вікіджерела — «Струни/1/Заповіт» ↗Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій:
Щоб лани широкополі
І Дніпро, і кручі
Було видно, — було чути,
Як реве ревучий!
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу, — отоді я
І лани і гори —
Все покину і полину
До самого Бога
Молитися. А до того —
Я не знаю Бога!
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте,
І вражою злою кровю
Волю окропіте!
І мене в семї великій,
В семї вольній, новій,
Не забудьте помянути
Незлим, тихим словом!