ГДЗ Біологія 11 клас — Соболь В. І. 2019, сторінка 45

Ґрунтове середовище існування — абіотично-біотичне середовище, умови якого визначаються верхнім родючим шаром суходолу.

Властивості ґрунту поділяють на фізичні (пористість, щільність, волого- й теплоємність), хімічні (склад, кислотність) і біологічні.

Ґрунт має пористу будову з водою й повітрям у порах, не освітлюється, відносно вологий, характеризується згладженими температурними коливаннями та особливим газовим складом.

Едафобіонти — організми, що населяють ґрунтове середовище і пристосовані до життя в ньому.

Приклади: актинобактерії, ґрунтові амеби, цвілеві й мікоризні гриби, водорості, нематоди, кліщі, дощові черв'яки, мокриці, кроти.

Адаптації включають малі розміри й життя в порах, видовжене або компактне тіло, сильні копальні кінцівки, розвинений нюх, редукований зір, здатність переносити дефіцит кисню та високу вологість.

Ґрунтове середовище відносно стабільне за температурою й вологе, але темне та часто бідніше на кисень; його хімічні властивості постійно змінюються завдяки гуміфікації, мінералізації та діяльності організмів.

Едафобіонти забезпечують розклад і перетворення органіки, гуміфікацію, мінералізацію, кругообіг елементів та змінюють структуру, аерацію, вологість і хімічні властивості ґрунту.

Основні екологічні групи едафобіонтів: мікробіонти, мікобіонти, фітобіонти та зообіонти; зообіонтів за розмірами поділяють на мікро-, мезо-, макро- й мегафауну.

Ґрунт визначає водний, мінеральний, газовий і кислотний режими екосистеми, тому впливає на склад рослин, тварин і мікроорганізмів, продуктивність та напрям відновлення й сукцесій.