ГДЗ Українська література 11 клас — Авраменко О. М. 2019, сторінка 139

1 — Г; 2 — В; 3 — А.

1 — А; 2 — В; 3 — Г.

У 1920–1930-х роках західноукраїнська література розвивалася окремо від радянської України й була зорієнтована на європейський модернізм. Діяли угруповання «Митуса», «Логос», «Дажбог», «Гроно», «Дванадцятка», розвивалися символізм, імпресіонізм, експресіонізм і авангардизм.

Поезію Антонича з раннім Тичиною споріднюють музикальність, багата кольорова й звукова образність, відчуття гармонії світу, одухотворення природи та життєствердний пафос.

Антонич свідомо будував поетичний світ на живій українській і лемківській мовній традиції, фольклорі та питомій образності. Тому в його віршах природно переважає українська лексика, а запозичення трапляються рідше.

Асоціативність — це зв’язок між уявленнями, коли один образ викликає інший за подібністю, суміжністю чи контрастом. У Антонича весна стає каруселлю, місяць — тюльпаном або золотим горіхом, а земля — стобарвним сном.

Міфологізм — це художнє переосмислення міфів і традиційних символів. В Антонича християнські різдвяні образи поєднуються з язичницькою та лемківською символікою, а природа постає живою й сакральною.

Світ ліричного героя Антонича яскравий, музичний і життєствердний. Людина в ньому відчуває себе частиною одухотвореної природи, де християнські й давні фольклорні образи органічно співіснують.

Провідні мотиви поезії Антонича — єдність людини й природи, життєствердження, весна та оновлення, земля як першооснова, космічна гармонія, Різдво, поєднання християнської й давньої народної традиції.

Точно передбачити це неможливо. Однак з огляду на ідеологічний тиск і репресії проти незалежних митців у СРСР 1930-х років аполітичність та принципова свобода Антонича могли спричинити цензуру, заборону друку або переслідування. Це залишається контрфактичним припущенням.

Виконання семінаристів звучить як духовна хорова колядка, а версія Христини Соловій — як сучасна етно-поп інтерпретація з фольклорним забарвленням. Мені ближча версія Соловій через камерність і сучасне звучання. У композиції поєднано «Різдво» та «Коляду»; їх об’єднують різдвяна тема, лемківська образність і споріднена мелодика.