ГДЗ Українська мова 5 клас — Глазова О. П. 2022, вправа 191

🧠 Розв’язання вправи 191 крок за кроком

1. Байка: «На зеленій галявині посеред густого лісу жив Олень. Якось рогатий красень захворів. Він не міг пастися, лежав на зеленій траві й жалібно стогнав. Підійшла Коза й питає: — Що, сусіде, занедужав? Бажаю якнайшвидше одужати! Побачила Коза на галявині соковиту траву. Наїлася досхочу й подалася додому. Прийшли Кінь із Віслюком... Прибігли Вівці з Ягнятами та черідка Телят, побажали оленю здоров'я, а коли пішли — не залишилось на галявині жодної травинки. На ранок Олень трохи оклигав і захотів їсти. Проте навколо не було нічого. На той час галявиною бігла Лисиця. Побачила Оленя, розпитала й засміялася: — Не журися, я принесу тобі оберемок трави й води напитися. Ото ніколи не водися з кепськими друзями, від них завжди більше шкоди, ніж користі.»
2. Поясніть слова Лисиці. Якими мають бути справжні друзі? «Друзі» оленя (коза, кінь, віслюк, вівці, ягнята, телята), замість того щоб допомогти хворому, скористалися нагодою поїсти смачної трави, залишивши Оленя без їжі. Справжні друзі мають підтримувати в біді, а не використовувати чуже нещастя для власної вигоди.
3. Чи можна сказати, що справжньою подругою Оленя виявилася Лисиця? Так: вона не скористалася нагодою чимось поживитися, а пообіцяла принести Оленеві їжі й води та дала йому мудру пораду про справжню дружбу.
4. Чи траплялися у вашому житті подібні випадки? «Так, коли я захворів(-ла) і не міг(-ла) прийти на день народження друга, саме тоді зрозумів(-ла), хто зі знайомих справді турбується — той однокласник, що приніс мені додому конспекти й побажав одужання, виявився найкращим другом.»
5. Фонетична транскрипція виділених слів і наголошений склад: галявині [гал'а́вин'і] (наголос на 2-му складі); Олень [о́лен'] (наголос на 1-му складі); пастися [па́стис'а] (наголос на 1-му складі); кепськими [ке́пс'кими] (наголос на 1-му складі).
6. Чому обов'язково позначають місце наголосу у транскрипції? Наголос впливає на вимову звуків і на розрізнення слів чи форм слова (наприклад, за́мок — замо́к). Наголос — це виділення у слові посиленням голосу певного складу.