← До твору
Як дитиною, бувало…Леся Українка · повний текст у зазначеній редакції
Фірмова обкладинка КласТеки для твору «Як дитиною, бувало…»
Читати повний текст

Як дитиною, бувало…

Леся Українка →

Леся Українка. «Як дитиною бувало…» (2 лютого 1897). Збірка «Думи і мрії», Львів: Українсько-руська видавнича спілка, 1899; історична желехівка.
Про текст

Повна поезія (16 рядків, 4 строфи) за історичним виданням 1899 року, зі збереженням желехівки, авторських форм та розділення строф. Дату з оригінального кінцевого підпису перенесено до метаданих.

Джерело цифрового тексту: Вікіджерела — «Думи і мрії / Як дитиною бувало…», Львів, 1899.

Як дитиною бувало
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
„Що, болить?“ мене питали,
Але я не признавалась —
Я була малою горда —
Щоб не плакать, я сьміялась.
А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчить ся драма,
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма, —
Безпощадній зброї сьміху
Я бою ся піддаватись
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сьміятись.