Українська мова: шпаргалки

Коротка пам’ятка, як системно вчити нормативні наголоси й не покладатися на інтуїцію.

Коли пишемо апостроф перед я, ю, є, ї, а коли — ні.

Типові позиції м’якого знака та випадки, де його не треба ставити.

Питання, значення та головні ознаки самостійних і службових частин мови.

Означення, обставини, прикладки й додатки: коли потрібні коми.

Короткий алгоритм написання не та ні з різними частинами мови.

Коли пишемо одну н, а коли подвоєння нн у прикметниках та інших словах.

Проста схема вибору префікса перед приголосними.

Як добирати милозвучний варіант сполучника або прийменника залежно від сусідніх звуків.

Коми при безсполучниковому зв’язку, повторюваних сполучниках і протиставленні.

Як розпізнати частини складносурядного речення та поставити розділові знаки.

Головна й підрядна частини, сполучники, сполучні слова та коми.

Лапки, двокрапка, тире та розміщення слів автора відносно прямої мови.

Сім відмінків української мови, питання до них і короткі підказки для визначення форми.

Як відмінювати кількісні числівники та не плутати форми в тестах.

Типові змішування близьких за звучанням слів і спосіб перевірки лексичної норми.

Поширені стійкі вислови, які корисно впізнавати за значенням на НМТ.

Коли не та ні пишемо разом, а коли окремо з різними частинами мови.

Швидке правило для префікса с- та правопису роз-, без- перед приголосними.

Основні випадки двох однакових приголосних на межі морфем та внаслідок подовження.

Логіка розділових знаків між частинами складного речення.

Базові схеми оформлення прямої мови до, після та всередині слів автора.

Як розпізнати звертання й вставні конструкції та правильно відокремити їх комами.

Коли приголосний випадає на письмі та які поширені винятки треба пам’ятати.

И/і, подвоєння, апостроф і м’який знак у запозичених словах.

Означальні, з’ясувальні та обставинні підрядні частини й питання до них.

Чотири відміни іменників та простий алгоритм визначення за родом і закінченням.

Типові закінчення звертань у чоловічих і жіночих іменах та загальних назвах.

Як орієнтуватися у виборі закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду.

Ознаки дієприкметника, залежні слова та відокремлення поширених означень.

Додаткова дія, спільний виконавець та правила відокремлення.

Типові моделі написання прислівників і словникові випадки.

Назви держав, установ, свят, творів і брендів: коли потрібна велика літера та лапки.

Кома, крапка з комою, двокрапка й тире залежно від смислових відношень.

Прийменник, сполучник і частка: роль у реченні та як їх розрізняти.

Особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені та заперечні.

Форми іменника після один, два–чотири, п’ять і більше та дробових числівників.

Добірка поширених слів, у яких учні часто помиляються з наголосом.

Самостійні та службові частини мови, питання й основна роль.

Назви відмінків, питання та типові допоміжні слова.

Кома, тире, двокрапка, крапка з комою — коли вони найчастіше потрібні.

Поширені словотворчі морфеми та орфографічні підказки.

100 слів із позначеним нормативним наголосом для тренування орфоепії.

Апостроф, м’який знак, подвоєння, спрощення, префікси, не/ні та запозичені слова.

Коми, тире, двокрапка та крапка з комою в простому й складному реченні.

Іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник і службові слова.

Швидка система повторення лексичних норм і значень.